деревій —
дереві́й іменник чоловічого роду рослина збірн.
Орфографічний словник української мови
деревій —
-ю, ч. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих.
Великий тлумачний словник сучасної мови
деревій —
Багаторічна трав'яниста рослина або напівкущ родини складноцвітих, поширена в зоні помірного клімату пн. півкулі; бл. 100 видів; в Україні найпоширеніший д. звичайний; лікарська рослина.
Універсальний словник-енциклопедія
деревій —
ДЕРЕВІ́Й (трав'яниста лікарська рослина), КРИВА́ВНИК (КРОВА́ВНИК) розм. Понуро дивився Варчук на білу квітку деревію, по якій сонно повзала оса (М. Стельмах); Де ступить (дівчина) — з-під ноги порскає ромен, куди кине оком, там з'явиться деревій, або кривавник (Б. Харчук).
Словник синонімів української мови
деревій —
ДЕРЕВІ́Й, ю, ч. Трав’яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих. Жарко дихає материнка, п’яним духом дише деревій (Вас.
Словник української мови в 11 томах
деревій —
Деревій, -вію м. раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. см. бождеревок.
Словник української мови Грінченка