Значення в інших словниках
-
дефективний —
дефекти́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
дефективний —
ДЕФЕКТИВНИЙ – ДЕФЕКТНИЙ Дефективний. Який має психічні або фізичні вади (про людину): дефективні діти, дефективний хлопець. Дефектний.
Літературне слововживання
-
дефективний —
-а, -е. Який має психічні та фізичні вади; ненормальний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дефективний —
див. поганий
Словник синонімів Вусика
-
дефективний —
дефекти́вний (від лат. defectivus – недостатній, неповний) той, що має істотні фізичні чи психічні вади, ненормальний.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
дефективний —
НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (про людину — який має істотні психічні або фізичні вади), ДЕФЕКТИ́ВНИЙ. — Я цими днями стрів його, їдучи в Чадак.. Ненормальним здався... якийсь фанатик... (І. Ле); Середульший (син Софії) вродився дефективним (О. Гончар).
Словник синонімів української мови
-
дефективний —
ДЕФЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Який має психічні і фізичні вади; ненормальний. Середульший [син Софії] вродився дефективним (Гончар, Таврія.., 1957, 100).
Словник української мови в 11 томах