дефект —
дефе́кт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
дефект —
(ФІЗИЧНИЙ АБО РОЗУМОВИЙ) – цей термін відкидається самими інвалідами як принижуючий. Тому замість нього часто використовують термін ураження. англ. disability / handicap; нім. Mangel (physisch oder geistig) m –s, ¨; угор. defekt / hiba; рос. дефект (физический или умственный).
Словник із соціальної роботи
дефект —
Вада, хиба, ҐАНДЖ, недолік, мінус, порок, щербина, ґанджа, ід. слабке місце, ахіллова п'ята; (у праці) недоробка, недогляд; (у машині) несправність.
Словник синонімів Караванського
дефект —
[деифект] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
дефект —
дефе́кт (від лат. defectus – недолік) вада, хиба, недолік, пошкодження.
Словник іншомовних слів Мельничука
дефект —
ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм.
Словник синонімів української мови
дефект —
ДЕФЕ́КТ, у, ч., книжн. Вада, недолік. Зненависть до тої фігури гострила мою увагу. Я смакую її хиби, дефекти тіла, маленьку душу, безсилий розум (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
дефект —
рос. дефект (від латин. defectus — недолік) — пошкодження, вада, недолік, відхилення від норми.
Eкономічна енциклопедія