дефект
ДЕФЕ́КТ, у, ч., книжн. Вада, недолік.
Зненависть до тої фігури гострила мою увагу. Я смакую її хиби, дефекти тіла, маленьку душу, безсилий розум (Коцюб., II, 1955, 256);
Розвиток відновних операцій зв’язаний, насамперед, з усуненням різних дефектів на обличчі людини, що спотворюють його (Наука.., 5, 1958, 18);
Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти (Ю. Янов., II, 1954, 184).
Словник української мови (СУМ-11)