Де́хто, де́кого, де́кому, з де́ким і де́ з ким, на де́кім і де́ на кім
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
дехто —
де́хто займенник
Орфографічний словник української мови
дехто —
ДЕХТО – ДЕ ХТО Дехто, декого, займ. Деякі люди. Дехто з давніх хліборобів і заспорить з Мироном (Панас Мирний); Серед гурту сонних дехто починає ворушитись, дехто підводиться (Леся Українка); Спереду кілька мужиків. Брудні й обірвані. Де в кого синяки (А.
Літературне слововживання
дехто —
зай., деякі <�декотрі> люди; хтось, не знати <�невідомо> хто, бозна-хто, хтонебудь; хто-не-хто.
Словник синонімів Караванського
дехто —
декого, деким, займ. неознач. Деякі люди, невелика група людей із загалу інших. || Хтось (кого не хочуть називати).
Великий тлумачний словник сучасної мови
дехто —
ХТО-НЕ́БУДЬ (яка-небудь особа — байдуже хто — з певного ряду), ХТОСЬ, ДЕ́ХТО, ДЕ́КОТРИЙ (ужив. також при підкресленні обмеженої кількості осіб з групи, спільної за якоюсь ознакою).
Словник синонімів української мови
дехто —
ДЕ́ХТО, де́кого, де́ким (прийм. звичайно відокремлюють частку «де» від займенника «хто» і стоять між ними), займ. неознач. Деякі люди, невелика група людей з числа інших. Сидять собі [арештанти], розмовляють, А дехто й куняє (Шевч.
Словник української мови в 11 томах