Значення в інших словниках
-
деїзм —
деї́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
деїзм —
-у, ч., філос. Ідеалістичне вчення, яке визнає Бога першопричиною світу, але заперечує його втручання в явища природи і суспільного життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
деїзм —
(англ. deism, від лат. deus – бог) релігійно-філософське вчення, яке визнає бога першопричиною світу, але заперечує його втручання в явища природи й суспільного життя.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
деїзм —
Комплекс філософських і теологічних поглядів, світоглядна позиція, згідно з якою Бог, створивши Всесвіт і обдарувавши матерію здатністю до саморозвитку за встановленими для неї законами, відтоді не втручається в долю світу, залишивши природу її власному розвитку.
Універсальний словник-енциклопедія
-
деїзм —
ДЕЇЗМ (від лат. Deus — Бог, Божество) — релігійно-філософське вчення, що виникло в Англії в XVII ст. і найбільшого поширення набуло в епоху Просвітництва. Термін було введено социніанами (див.
Філософський енциклопедичний словник
-
деїзм —
ДЕЇ́ЗМ, у, ч., філос. Ідеалістичне вчення, яке визнає бога першопричиною світу, але заперечує його втручання в явища природи і суспільного життя.
Словник української мови в 11 томах