дзенькання —
дзе́нькання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
дзенькання —
-я, с. Дія за знач. дзенькати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дзенькання —
див. звучання
Словник синонімів Вусика
дзенькання —
ДЗЕ́НЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. дзе́нькати і звуки, утворювані цією дією. На хвилину стихло все, не чути було ані шелесту, ані дзенькання посуду (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 339).
Словник української мови в 11 томах