дзенькати —
дзе́нькати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
дзенькати —
-аю, -аєш, недок. Видавати короткі дзвінкі звуки при ударах. || чим. Викликати такі звуки ударами по металу, склу і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дзенькати —
див. брязкати; дзвонити; звучати
Словник синонімів Вусика
дзенькати —
БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил.
Словник синонімів української мови
дзенькати —
ДЗЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати короткі дзвінкі звуки при ударах. Дзенькає молот, високо й тонко (Мал., Звенигора, 1959, 186); Чути, як .. біля колодязя дзенькають цеберки (Донч., І, 1956, 49); // чим.
Словник української мови в 11 томах
дзенькати —
Дзенькати, -каю, -єш, одн. в. дзенькнути, -ну, -неш гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка