дзенькати
Дзенькати, -каю, -єш, одн. в. дзенькнути, -ну, -неш
гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло. Новомоск. у.
Словник української мови ГрінченкаДзенькати, -каю, -єш, одн. в. дзенькнути, -ну, -неш
гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка