дзюрчати —
ДЗЮРЧА́ТИ, чи́ть, недок. 1. Витіканням утворювати монотонні булькаючі звуки, шум. Тихо води дзюрчать в долах, Ліс зелений шумить в горах (Граб., Вибр., 1949, 206); Було чути, як дзюрчить Прут у «коліні», як.. скриплять сусідські хвіртки (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах
дзюрчати —
Дзюрчати, -чу, -чиш гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157.
Словник української мови Грінченка