дилема

Диле́ма, -ми, -мі; -ле́ми, -ле́м

Значення в інших словниках

1. дилема — Як правильно: автор піднімає, порушує чи розв’язує проблеми? По-перше, наголошувала лінгвіст Євгенія Чак, ці слова за змістом не тотожні: перші два – піднімати, порушувати – означають “привернути увагу до якогось питання, справи,” а третє...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. дилема — диле́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. дилема — Одне з двох, жм. або-або, так чи так; З. П. важкий вибір <�альтернатива>.  Словник синонімів Караванського
4. дилема — -и, ж. 1》 Логічне судження з двома виставленими протилежними положеннями, що суперечать одне одному і виключають можливість третього. 2》 Необхідність вибору між двома (звичайно небажаними або важко здійсненними) можливостями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дилема — Конечність вибору  Словник чужослів Павло Штепа
6. дилема — диле́ма (від грец. δίλημμα – подвійний засновок) 1. Судження, в якому предметові приписуються дві ознаки, що суперечать одна одній і виключають можливість третьої. 2. Переносно – необхідність вибору між двома небажаними можливостями.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. дилема — ДИЛЕ́МА, и, ж. 1. Логічне судження з двома виставленими протилежними положеннями, що суперечать одне одному і виключають можливість третього. 2. Необхідність вибору між двома (звичайно небажаними або важко здійсненними) можливостями.  Словник української мови в 11 томах
8. дилема — рос. дилема (грец. di — двічі і lem-ma — посилання) — судження, в якому предметові надаються дві ознаки, що суперечать одна одній і виключають можливість третьої. Переносно — необхідність вибору між двома небажаними варіантами.  Eкономічна енциклопедія