Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

динаміт

Динамі́т, -ту, -тові

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. динаміт — динамі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. динаміт — -у, ч. Вибухова речовина сильної руйнівної дії – суміш нітрогліцерину з розчиненою в ньому нітроцелюлозою; тринітротолуол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. динаміт — динамі́т (франц. dynamite, від грец. δυναμις – сила) вибухова речовина, яку застосовують у військовій і гірничій справі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. динаміт — ДИНАМІ́Т, у, ч. Вибухова речовина сильної руйнівної і дробильної дії — суміш нітрогліцерину з розчиненою в ньому нітроцелюлозою. Почувся страшенний лускіт кам’яної стіни, розірваної динамітом (Фр.  Словник української мови в 11 томах