дисконт —
диско́нт іменник чоловічого роду облік векселів
Орфографічний словник української мови
дисконт —
-у, ч. 1》 Кредитна операція купівлі банком векселів та інших боргових зобов'язань до закінчення їхнього строку. 2》 Процент, що його вираховують у разі дострокового розрахунку за векселем або іншим борговим зобов'язанням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дисконт —
(англ. discount) 1. придбання банками векселів до закінчення терміну відрахування відсотків. 2. зниження ціни на товар. 3. різниця між реальними і номінальними курсами акцій.
Економічний словник
дисконт —
диско́нт (англ. discount, італ. sconto франц. escompte, від лат. computo – рахую) купівля банками капіталістичних країн векселів до закінчення їхнього строку; процент, що його стягують банки за цю операцію.
Словник іншомовних слів Мельничука
дисконт —
Відрахування банком частини номінальної суми векселя, чека, цінних паперів у випадку їх викупу перед терміном виплати.
Універсальний словник-енциклопедія
дисконт —
ДИСКО́НТ, у, ч. 1. Кредитна операція купівлі банком векселів та інших боргових зобов язань до закінчення їх строку. 2. Процент, який вираховують при достроковому розрахунку по векселю або іншому борговому зобов’язанню.
Словник української мови в 11 томах
дисконт —
рос. дисконт (англ. discount) — 1. Форма прямої знижки, що застосовується у міжнародних розрахунках. 2. У банківський справі — операція купівлі цінного паперу за ціною, нижчою від номінальної.
Eкономічна енциклопедія