Дитбуди́нок, -ди́нку, в -нку; -ди́нки, -нків = дитя́чий буди́нок
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
дитбудинок —
дитбуди́нок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
дитбудинок —
-нку, ч. Дитячий будинок (див. дитячий).
Великий тлумачний словник сучасної мови
дитбудинок —
ДИТБУДИ́НОК, нку, ч. Скорочення: дитячий будинок. В дитбудинку на краю міста діти вже полягали спати (Вас., II, 1959, 152); Я була вже вихователькою в дитбудинку і привела теж своїх дошкільнят на свято (Ів., Таємниця, 1959, 166).
Словник української мови в 11 томах