дитбудинок

дитбуди́нок

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. дитбудинок — -нку, ч. Дитячий будинок (див. дитячий).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дитбудинок — Дитбуди́нок, -ди́нку, в -нку; -ди́нки, -нків = дитя́чий буди́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дитбудинок — ДИТБУДИ́НОК, нку, ч. Скорочення: дитячий будинок. В дитбудинку на краю міста діти вже полягали спати (Вас., II, 1959, 152); Я була вже вихователькою в дитбудинку і привела теж своїх дошкільнят на свято (Ів., Таємниця, 1959, 166).  Словник української мови в 11 томах