диференціювати —
диференціюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
диференціювати —
-юю, -юєш, недок. і док., перех. 1》 Розділяти, розчленовувати що-небудь на окремі різнорідні елементи. 2》 У математичному аналізі знаходити диференціали функцій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
диференціювати —
ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
диференціювати —
ДИФЕРЕНЦІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. 1. Розділяти, розчленовувати що-небудь на окремі різнорідні елементи. На збиранні помідорів.. треба встановити заохочувальні заходи і відповідно диференціювати норми та розцінки (Колг. Укр., 7, 1957, 40).
Словник української мови в 11 томах