Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

добросердо

Добросе́рдо і добросе́рдно, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. добросердо — ДОБРОСЕ́РДО. Присл. до добросе́рдий. Сліпа баба скарлюченим нігтем видлубувала з тріщин між цеглою пару квасолин і невидюще, проте впевнено й добросердо, простягала на молитовний голос суху і тонку .. долоню з поданням (Є.  Словник української мови у 20 томах
  2. добросердо — Добросердо нар. Благодушно, добросердечно.  Словник української мови Грінченка