добросердо
ДОБРОСЕ́РДО.
Присл. до добросе́рдий.
Сліпа баба скарлюченим нігтем видлубувала з тріщин між цеглою пару квасолин і невидюще, проте впевнено й добросердо, простягала на молитовний голос суху і тонку .. долоню з поданням (Є. Пашковський);
– Служба є служба, – промовив добросердо Швейк до капрала (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)