добропристойність

ДОБРОПРИСТО́ЙНІСТЬ, ності, ж., заст.

Властивість за знач. добропристо́йний.

“Ага! – засміявшися, ледь не вигукнув я. – Геть удавану добропристойність! Геть показуху!” (О. Шугай);

Громадський отаман стояв на чолі слободи чи промислу і стежив за ладом та добропристойністю його мешканців (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. добропристойність — добропристо́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. добропристойність — -ності, ж. Властивість за знач. добропристойний.  Великий тлумачний словник сучасної мови