добросердя

ДОБРОСЕ́РДЯ, я, с.

Те саме, що добросе́рдість.

Лобода бачить в хлопцеві й добросердя та чистоту, затінені розбещеністю, породженою беззастережною материнською любов'ю та егоїстичними батьківськими настановами (Микита Чернявський).

Значення в інших словниках

1. добросердя — добросе́рдя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. добросердя — ДОБРОТА див. ДОБРІСТЬ.  Словник синонімів Караванського
3. добросердя — див. доброта  Словник синонімів Вусика