добросердя
ДОБРОСЕ́РДЯ, я, с.
Те саме, що добросе́рдість.
Лобода бачить в хлопцеві й добросердя та чистоту, затінені розбещеністю, породженою беззастережною материнською любов'ю та егоїстичними батьківськими настановами (Микита Чернявський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добросердя — добросе́рдя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- добросердя — ДОБРОТА див. ДОБРІСТЬ. Словник синонімів Караванського
- добросердя — див. доброта Словник синонімів Вусика