добросердо
ДОБРОСЕ́РДО.
Присл. до добросе́рдий.
Сліпа баба скарлюченим нігтем видлубувала з тріщин між цеглою пару квасолин і невидюще, проте впевнено й добросердо, простягала на молитовний голос суху і тонку .. долоню з поданням (Є. Пашковський);
– Служба є служба, – промовив добросердо Швейк до капрала (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добросердо — Добросе́рдо і добросе́рдно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- добросердо — Добросердо нар. Благодушно, добросердечно. Словник української мови Грінченка