добросердо

Добросердо

нар. Благодушно, добросердечно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добросердо — ДОБРОСЕ́РДО. Присл. до добросе́рдий. Сліпа баба скарлюченим нігтем видлубувала з тріщин між цеглою пару квасолин і невидюще, проте впевнено й добросердо, простягала на молитовний голос суху і тонку .. долоню з поданням (Є. Словник української мови у 20 томах
  2. добросердо — Добросе́рдо і добросе́рдно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)