Дово́зити, -во́жу, -во́зиш, -во́зять; дово́зь, -во́зьте; див. дове́зти́
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
довозити —
дово́зити дієслово недоконаного виду довози́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
довозити —
-ожу, -озиш, недок., довезти, -зу, -зеш; мин. ч. довіз, довезла, довезло; док., перех. 1》 Везучи, доставляти до якого-небудь місця; привозити. 2》 ек. Доставляти товари з-за кордону.
Великий тлумачний словник сучасної мови
довозити —
див. доробляти
Словник синонімів Вусика
довозити —
ВВО́ЗИТИ (УВО́ЗИТИ) (привозити що-небудь з інших країн, закупивши, придбавши), ЗАВО́ЗИТИ, ІМПОРТУВА́ТИ, ДОВО́ЗИТИ рідше. — Док.: ввезти́ (увезти́), завезти́, імпортува́ти, довезти́. Частину залізної руди..
Словник синонімів української мови
довозити —
ДОВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ДОВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. дові́з, довезла́, ло́; док., перех. 1. Везучи, доставляти до якого-небудь місця; привозити.
Словник української мови в 11 томах
довозити —
Довозити, -вожу, -зиш сов. в. довезти, -зу, -зеш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. ІІ. 193.
Словник української мови Грінченка