Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

догматизм

Догмати́зм, -му, -мові

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. догматизм — догмати́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. догматизм — -у, ч. Сприйняття певного вчення або положення як вічної істини, як догми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. догматизм — догмати́зм спосіб засвоєння й застосування знань, в якому те чи інше вчення або положення сприймається як закінчена, вічна істина, як догма, застосовується без урахування конкретних умов життя; один з виявів метафізичного способу мислення (див. метафізика).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. догматизм — Некритичне сприйняття поглядів, визнання їх в якості абсолютної істини на основі авторитету чи віри, нехтуючи досвідом, практикою і досягненнями науки.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. догматизм — ДОГМАТИЗМ — методологічна позиція (спосіб мислення і відповідний спосіб дій) суб'єкта, який послідовно дотримується в пізнанні, переконаннях та способі життя застарілих поглядів (ідей, теорій, норм та правил), незважаючи на зміну ситуації...  Філософський енциклопедичний словник
  6. догматизм — ДОГМАТИ́ЗМ, у, ч. Сприйняття певного вчення або положення як вічної істини, як догми. Творчо розвиваючи марксизм-ленінізм, КПРС рішуче бореться проти будь-яких проявів ревізіонізму і догматизму, глибоко чужих революційній теорії (Статут КПРС, 1961, 4).  Словник української мови в 11 томах
  7. догматизм — рос. догматизм метод мислення, який спирається на догми, оперує незмінними поняттями, формулами без урахування конкретних умов, заперечує принцип конкретності істини.  Eкономічна енциклопедія