догматик —
догма́тик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
догматик —
І догмат, догматик богородичний Богородичний, який, крім похвали Богородиці, містить догматичне вчення про втілення й поєднання в Ісусові Христові двох природ: Божої та людської; богородичник
Словник церковно-обрядової термінології
догматик —
-а, ч. 1》 Прихильник догматизму. 2》 Християнський гімн, у якому викладено вісім догматів віри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
догматик —
Християнський гімн, де викладено вісім догматів віри. Складається з восьми гласів, авторство яких начебто належить Іоанну Дамаскіну.
Словник-довідник музичних термінів
догматик —
ДОГМА́ТИК², а, ч., церк. Коротка пісня догматичного змісту, присвячена Богородиці. Догматик співають на недільній вечірні после співу стихир (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови у 20 томах
догматик —
догма́тик (грец. δογματικός) 1. Прихильник догматизму. 2. рел. Вид церковних співів у православ’ї.
Словник іншомовних слів Мельничука
догматик —
ДОГМА́ТИК, а, ч. Прихильник догматизму. Догматики і сектанти.. по-начотницькому підходять до марксистсько-ленінського вчення, розглядають його як застиглі, незмінні догми, відірвані від живої дійсності (Ком. Укр., 10, 1960, 23).
Словник української мови в 11 томах