Значення в інших словниках
-
доконечний —
доконе́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
доконечний —
Конечний, неодмінний, обов'язковий, с. неминучий.
Словник синонімів Караванського
-
доконечний —
-а, -е. Обов'язковий, неодмінний; неминучий. || Остаточний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доконечний —
НАСТІ́ЙНИЙ (про потребу, необхідність і т. ін. — дуже потрібний, життєво необхідний), НАГА́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, НАСУ́ЩНИЙ книжн., ПЕКУ́ЧИЙ підсил.; ПИ́ЛЬНИЙ (про прохання, потребу і т. ін.).
Словник синонімів української мови
-
доконечний —
ДОКОНЕ́ЧНИЙ, а, е. Обов’язковий, неодмінний; неминучий. Шар Хевісайда пробити не можна [в космосі]. Для цього забагато енергії треба було б.. Досі не було доконечної потреби пробивати той шар (Вл., Аргон. Всесв.
Словник української мови в 11 томах
-
доконечний —
Доконечний, -а, -е Обязательный, непремѣнный.
Словник української мови Грінченка