Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

документувати

Документува́ти, -ту́ю, -ту́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. документувати — документува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. документувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Обґрунтовувати документами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. документувати — ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. документувати — ДОКУМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Обгрунтовувати документами.  Словник української мови в 11 томах