документувати документува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках документувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Обґрунтовувати документами. Великий тлумачний словник сучасної мови документувати — ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови документувати — Документува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.) документувати — ДОКУМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Обгрунтовувати документами. Словник української мови в 11 томах