домагання —
домага́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
домагання —
-я, с. Дія за знач. домагатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
домагання —
ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯ рідше, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; УЛЬТИМА́ТУМ розм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися..
Словник синонімів української мови
домагання —
ДОМАГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. домага́тися. Всі його домагання були марними, начальник нічого й слухати не хотів (Кучер, Голод, 1961, 430).
Словник української мови в 11 томах
домагання —
Домага́ння, -ня с. = домогання.
Словник української мови Грінченка