Словник української мови в 11 томах

домагання

ДОМАГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. домага́тися.

Всі його домагання були марними, начальник нічого й слухати не хотів (Кучер, Голод, 1961, 430).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. домагання — домага́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. домагання — -я, с. Дія за знач. домагатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домагання — ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯ рідше, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; УЛЬТИМА́ТУМ розм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися..  Словник синонімів української мови
  4. домагання — Домага́ння, -ння; -га́ння, -га́нь і -га́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. домагання — Домага́ння, -ня с. = домогання.  Словник української мови Грінченка