домагатися
ДОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся; мин. ч. домі́гся, домогла́ся, ло́ся; док., кого, чого, з інфін., з спол. і без додатка.
Наполегливо добиватися кого-, чого-небудь. Вітер затихав, виднішало — чути було, як щось домагалося під вікном (Вас., І, 1959, 306);
— Я поважаю людей, які вміють так швидко домагатися свого (Шовк., Інженери, 1956, 68);
В їдальні якась незнайома жінка.. з криком і плачем домагалася, щоб її допустили до отця каноніка (Вільде, Сестри.., 1958, 157);
Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі (Головко, II, 1957, 575);
Бай намовив Узенбаєва, щоб той якось домігся потрапити в число представників (Донч., І, 1956,112).
Словник української мови (СУМ-11)