домагання

ДОМАГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. домага́тися.

Всі його домагання були марними, начальник нічого й слухати не хотів (Кучер, Голод, 1961, 430).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домагання — домага́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. домагання — -я, с. Дія за знач. домагатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домагання — ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯ рідше, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; УЛЬТИМА́ТУМ розм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися.. Словник синонімів української мови
  4. домагання — Домага́ння, -ння; -га́ння, -га́нь і -га́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. домагання — Домага́ння, -ня с. = домогання. Словник української мови Грінченка