домонтар —
домонта́р іменник чоловічого роду, істота арх.
Орфографічний словник української мови
домонтар —
-я, ч., заст. Те саме, що домувальник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
домонтар —
див. відлюдкуватий
Словник синонімів Вусика
домонтар —
ДОМУВА́ЛЬНИК (той, хто любить проводити час удома), ДОМОСІ́Д, ДОМОСИ́ДА розм., заст., ХА́ТНИК розм., СИ́ДЕНЬ зневажл., ПІЧКУ́Р зневажл., ПІЧКУ́РНИК зневажл., ДОМОНТА́Р заст., ДОМА́Р заст., СИДУ́Н заст., ДОМОТУ́Р заст. Ти говориш — пожив би дома...
Словник синонімів української мови
домонтар —
ДОМОНТА́Р, я́, ч., заст. Домосід. Хай товариство сміється з мене, що я й отаманства відбіг, що я домонтар (Барв., Опов.., 1902, 141).
Словник української мови в 11 томах