Значення в інших словниках
-
домініканці —
I мн. до домініканець 1). II -ів, мн. (одн. домініканець, -нця, ч.; домініканка, -и, ж.). Основне населення Домініканської Республіки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
домініканці —
ДОМІНІКА́НЦІ, ів, мн. (одн. домініка́нець, нця, ч.; домініка́нка, и, ж.). Основне населення Домініканської Республіки, яка займає східні дві третини острова Іспаньйола (о. Гаїті).
Словник української мови у 20 томах
-
домініканці —
домініка́нці (лат. dominicani) католицький чернечий орден, заснований в 1215 р. іспанським ченцем Домініком для боротьби проти єресей. Нині один з найвпливовіших католицьких орденів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
домініканці —
Католицький чернечий орден, заснований св. Домініком Ґусманом, затверджений 1216; видатне значення у філософії й теології (Альберт Великий, Тома Аквінський); гол. роль у інквізиції; з 1230 бували у Києві, в XVI ст. на укр.
Універсальний словник-енциклопедія