Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дочасний

Доча́сний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. дочасний — доча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дочасний — (- смерть) передчасний; (- лихо) тимчасовий, не постійний.  Словник синонімів Караванського
  3. дочасний — -а, -е. 1》 Який настає раніше нормального строку, раніше призначеного часу; передчасний. 2》 Який триває, діє деякий час; тимчасовий; прот. постійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дочасний — ПЕРЕДЧА́СНИЙ, ЗАВЧА́СНИЙ, ДОЧА́СНИЙ, РА́ННІЙ, ЗАРА́ННІЙ, ЗАШВИДКИ́Й розм. Сніг передчасний розтав, і поля зачорніли з-під снігу (М.  Словник синонімів української мови
  5. дочасний — ДОЧА́СНИЙ, а, е. 1. Який настає раніше нормального строку, раніше призначеного часу; передчасний. — Даруй мені, мій батеньку, той час, якщо ти хтів би, щоб твоя дитина одважно йшла на ту дочасну страту (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. дочасний — Дочасний, -а, -е Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450.  Словник української мови Грінченка