доїжджачий —
доїжджа́чий іменник чоловічого роду, істота старший псар мисл., арх.
Орфографічний словник української мови
доїжджачий —
-чого, ч., мисл., заст. Старший псар, який навчає собак і розпоряджається ними на полюванні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доїжджачий —
ДОЇЖДЖА́ЧИЙ, чого, ч., мисл., заст. Старший псар, який навчає собак і розпоряджається ними на полюванні. Сам він їхав попереду, а за ним цілий шкад-рон [ескадрон] жовнірів, козаків, доїжджачих, стременних і псарів з гончими й хортами (Стор.
Словник української мови в 11 томах