Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доїжджачий

Доїжджа́чий, -чого; -джа́чі, -чих

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. доїжджачий — доїжджа́чий іменник чоловічого роду, істота старший псар мисл., арх.  Орфографічний словник української мови
  2. доїжджачий — -чого, ч., мисл., заст. Старший псар, який навчає собак і розпоряджається ними на полюванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доїжджачий — ДОЇЖДЖА́ЧИЙ, чого, ч., мисл., заст. Старший псар, який навчає собак і розпоряджається ними на полюванні. Сам він їхав попереду, а за ним цілий шкад-рон [ескадрон] жовнірів, козаків, доїжджачих, стременних і псарів з гончими й хортами (Стор.  Словник української мови в 11 томах