драгоман —
драгома́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
драгоман —
-а, ч., заст. Перекладач при європейському дипломатичному або консульському представництві, перев. у країнах Сходу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
драгоман —
Перекладач
Словник чужослів Павло Штепа
драгоман —
драгома́н (франц. dragoman, від араб. тарджуман – тлумач) перекладач при дипломатичних представництвах і консульствах країн Сходу.
Словник іншомовних слів Мельничука
драгоман —
ДРАГОМА́Н, а, ч. Перекладач при європейському дипломатичному або консульському представництві, перев. у країнах Сходу. Турок.. спокійно вислухав їх через драгомана (Коцюб., І, 1955, 381).
Словник української мови в 11 томах
драгоман —
Драгоман, -на м. Переводчикъ при посольствѣ, миссіи. А также пхнув він драгомана і до латинського султана. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка