Словник української мови в 11 томах

драгоман

ДРАГОМА́Н, а, ч. Перекладач при європейському дипломатичному або консульському представництві, перев. у країнах Сходу.

Турок.. спокійно вислухав їх через драгомана (Коцюб., І, 1955, 381).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. драгоман — драгома́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. драгоман — -а, ч., заст. Перекладач при європейському дипломатичному або консульському представництві, перев. у країнах Сходу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. драгоман — Перекладач  Словник чужослів Павло Штепа
  4. драгоман — драгома́н (франц. dragoman, від араб. тарджуман – тлумач) перекладач при дипломатичних представництвах і консульствах країн Сходу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. драгоман — Драгома́н, -на; -ма́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. драгоман — Драгоман, -на м. Переводчикъ при посольствѣ, миссіи. А также пхнув він драгомана і до латинського султана. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка