дражнити —
дражни́ти (дратува́ти) соба́к. 1. заст. Старцювати, жебракувати. Се (ті), що з порожніми сумками Жили голодні під тинами, Собак дражнили по дворах (І. Котляревський); (Відьма:) Я собак дражнила попід вікнами з старцями (Т.
Фразеологічний словник української мови
дражнити —
ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
дражнити —
ДРАЖНИ́ТИ, дражню́, дра́жниш, недок., перех., розм. 1. Навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь, викликати гнів у когось; дратувати, дрочити. Він махав позад себе палицею і ще гірше дражнив нею собак (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
дражнити —
Дражни́ти, -ню́, -ниш гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Мет. 302. Собак дражнили на дворах. Котл. Ен. 2) Прозывать, называть.
Словник української мови Грінченка