дрантя —
-я, с., збірн. 1》 Дуже старий, зношений і рваний одяг. || Непотрібні старі, рвані речі (взуття, постіль і т. ін.). || Клапті, обривки матерії, одягу. 2》 розм., рідко. Одяг взагалі. 3》 зневажл. Про все негідне, погане, непридатне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дрантя —
дра́нтя знев. старі, знищені речі (перев. про одяг)(м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
дрантя —
див. ганчірка; залишок; одяг
Словник синонімів Вусика
дрантя —
вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти з дра́нтя. Почати гарно одягатися. І потроху-потроху коваленківська молодь стала вилазити з дрантя: дівки ясніли на свята такими хустками барвистими, що очі вбирали, а парубота одягала нові картузи і взувала хромові чоботи (А. Дімаров).
Фразеологічний словник української мови
дрантя —
ДРА́НТЯ, я, с., збірн. 1. Дуже старий, зношений і рваний одяг. Дівчина в дранті, в драних черевиках товче, плачучи, ступу (Вас., III, 1960, 336); З-під рундуків.. вилазять замурзані, в пошматаному дранті каліки перехожі (Хижняк...
Словник української мови в 11 томах