дрижання

Дрижа́ння, -ння, -нню, -нням

Значення в інших словниках

1. дрижання — дрижа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дрижання — -я, с. Дія за знач. дрижати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрижання — ДРИЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дрижа́ти. Одягався [Доря] поспішно, ..з дрижанням кожної жилки од холодку сорочки (Коцюб., II, 1955, 374); — І не попадайся, мерзотнику, на моїх стежках! — На останнім слові голос його вже вломився на дрижання (Ле, Міжгір’я, 1953, 392).  Словник української мови в 11 томах