дрижання
Дрижа́ння, -ння, -нню, -нням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дрижання — дрижа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дрижання — -я, с. Дія за знач. дрижати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дрижання — ДРИЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дрижа́ти. Одягався [Доря] поспішно, ..з дрижанням кожної жилки од холодку сорочки (Коцюб., II, 1955, 374); — І не попадайся, мерзотнику, на моїх стежках! — На останнім слові голос його вже вломився на дрижання (Ле, Міжгір’я, 1953, 392). Словник української мови в 11 томах