дрижання
дрижа́ння
-я, с.
Дія за знач. дрижати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дрижання — дрижа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дрижання — Дрижа́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дрижання — ДРИЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дрижа́ти. Одягався [Доря] поспішно, ..з дрижанням кожної жилки од холодку сорочки (Коцюб., II, 1955, 374); — І не попадайся, мерзотнику, на моїх стежках! — На останнім слові голос його вже вломився на дрижання (Ле, Міжгір’я, 1953, 392). Словник української мови в 11 томах