1. Орфографічний словник української мови

дрижання

дрижа́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрижання — -я, с. Дія за знач. дрижати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дрижання — Дрижа́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дрижання — ДРИЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дрижа́ти. Одягався [Доря] поспішно, ..з дрижанням кожної жилки од холодку сорочки (Коцюб., II, 1955, 374); — І не попадайся, мерзотнику, на моїх стежках! — На останнім слові голос його вже вломився на дрижання (Ле, Міжгір’я, 1953, 392). Словник української мови в 11 томах