дужчий

Ду́жчий, -ча, -че за (від) кого

Значення в інших словниках

1. дужчий — ду́жчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дужчий — [дужчией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
3. дужчий — -а, -е. Вищ. ст. до дужий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дужчий — ДУ́ЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до ду́жий. [Герасим:] Виходь, поміряємося, чий батько дужчий (Мирний, V, 1955, 84); Він схопив за чуба Змія, Чуб на руку намотав — Втричі дужчим Змія став (Перв., Райдуга.., 1960, 170); Плач стає дужчий (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах