Значення в інших словниках
-
духовенство —
духове́нство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
духовенство —
див. духівництво
Словник церковно-обрядової термінології
-
духовенство —
[духовенство] -ва, м. (на) -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
духовенство —
-а, с., збірн. Служителі релігійного культу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
духовенство —
ДУХІВНИ́ЦТВО (служителі релігійного культу), ДУХОВЕ́НСТВО, СВЯЩЕ́НСТВО, ПОПІ́ВСТВО розм. (попи). Як помер Гафіз, то правовірне мусульманське духівництво в Шіразі не захотіло було ховати його, бо вважало Гафіза за єретика-вільнодумця (А.
Словник синонімів української мови
-
духовенство —
ДУХОВЕ́НСТВО, а, с., збірн. Служителі релігійного культу. На причілку, в холодку, під високими черешнями, були понакривані столи для духовенства та значніших парафіян-господарів (Н.-Лев., III, 1956, 8).
Словник української мови в 11 томах
-
духовенство —
Духовенство, -ва с. Духовенство. Левиц. КС. 6.
Словник української мови Грінченка