дідище —
ДІДИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до дід 2. Попхались к берегу поближче, Прийшли на самий перевіз, Де засмальцьований дідище Вередував, як в греблі біс (Котл., І, 1952, 132).
Словник української мови в 11 томах
дідище —
Дідище, -ща м. ув. отъ дід.
Словник української мови Грінченка