Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дідуньо

Діду́ньо, -ня, -ньові, -ньом, -ду́ню!

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. дідуньо — діду́ньо іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дідуньо — див. дідунь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дідуньо — див. дід  Словник синонімів Вусика
  4. дідуньо — ДІДУ́НЬО див. діду́нь.  Словник української мови в 11 томах
  5. дідуньо — Дідунь, дідуньо, -ня м. 1) Дѣдушка. Св. Л. 274. Помолись, дідуню, за умершего татуня. Чуб. ІІІ. 28. ум. дідунечко. Чуб. V. 1130. 2) Дідунь. насѣк. Dorcadion bolosericeum. Вх. Зн. 78.  Словник української мови Грінченка