дім —
дім іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири до́ми
Орфографічний словник української мови
дім —
БУДИНОК, (величезний) будівля, споруда; ФР. хата, домівка, господа, пристановище, р. домівля, (батьків) п. стріха; З. П. сім'я, родина; (царський) династія; (торговий) фірма; домок, домик, домочок, домина.
Словник синонімів Караванського
дім —
[д'ім] дому, м. (на) дом'і, мн. доми, доум'іў
Орфоепічний словник української мови
дім —
дому, ч. 1》 Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дім —
дім: ◊ з доброго дому із порядної, інтелігентної родини (ср, ст): У воєнний час навіть дівчата з дуже “добрих домів” і з дуже міцними моральними засадами рідко відкидають спокусу гарного одягу (Тарнавський З.) ◊ па́ні дому → пані
Лексикон львівський: поважно і на жарт
дім —
Або самому вдома жити, або тужити. Говорить чоловік, який думає, що одруження не принесе йому щастя. Дім вести, то не бородою трясти. Господарювання не є простою справою. Дім не ворог — коли запалиш, то згорить. Собі легше заподіяти шкоду, ніж ворогові.
Приповідки або українсько-народня філософія
дім —
Дому, ч., комп. Веб-адреса. А дім того сайту?
Словник сучасного українського сленгу
дім —
син. хаза, хавіра, хата, харіус, хатинка, хілядка.
Словник жарґонної лексики української мови
дім —
відби́ти / відбива́ти від до́му кого. Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було!...
Фразеологічний словник української мови
дім —
БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для однієї родини або однієї установи); КОТЕ́ДЖ (житловий особняк, перев. двоповерховий); ХОРО́МИ мн., розм.
Словник синонімів української мови
дім —
ДІМ, до́му, ч. 1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
дім —
1. Громадська будівля, присвячена пам'яті про важливу подію або призначена для культурно-освітніх цілей громади. 2. Житлове приміщення.
Архітектура і монументальне мистецтво